Статті та есеї

архів

22.03.2017

Собори тануть в голубе,

А я іду, іду по Києву,

Щоб взять і – вишептать тебе,

У чорнім хаосі покинуту.

                  Павло Вольвач

Нове поетичне вибране Павла Вольвача «У Києві» аж надто виразно апелює до топографічної конкретики в сенсі деякої затятости. Прив’язка до Києва у випадку Вольвача є логічною. Йому потрібен конкретний ґрунт, той особистий простір, у який він пустить коріння. Власне, уже пустив, закоренився. Не знаю, наскільки усвідомлено це відбувалося, але у цьому дискурсі коріння – аж надто багато Гр. Тютюнника. Це очевидно, і це багато чого пояснює, – аж до особистої йоржистої та непоступливої вдачі поета у літературно...

11.07.2013

Олесь Ульяненко. Пророк: Роман / Олесь Ульяненко. – К.: Український пріоритет, 2013. – 176 с .

​​

​​За чим приходять у цей світ?

Промучитися і мирно померти.

Олесь Ульяненко

Та відчайдушно пролягла дорога

несамовитих. Світ весь – на вітрах.

Ти подолала, доле, слава Богу.

На хижім вітрі чезне й ниций страх.

Василь Стус

Ну от і дочекалися на останній роман Олеся Ульяненка. З одного боку, це радість очікування від узаємнення з черговим текстом улюбленого письменника, а з іншого – якась особлива туга, пов’язана з чітким усвідомленням того, що більше від нього не буде жодних приємних звісток, жодного нового абзацу. Здавалося б, оприлюднений упродовж двадцяти років доробок прозаїк...

29.03.2013

Процюк С. Бийся головою до стіни: Психологічна проза / Степан Процюк. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. – 200 с .

Можете любити своє минуле,

можете його ненавидіти, але

воно повинно завше стояти перед

вашими очима. Потрібно сягнути

повного знання про самого себе.

М.Уельбек. «Залишатись живим»

Степан Процюк продовжує тішити своїх читачів новими творами. Сього разу це дві повісті, об´єднані не лише палітурками, але і вагомими концептами, за посередництва яких письменник успішно витворює химерні візерунки траґікомічних людських узаємнень. Перша повість «Гілочка і Муркотасик», попри те, що є ориґінальним твором, має уважному читачеві про щось нагадати, а саме - про есей «Двадцят...

14.02.2013

Ліда Палій. Дні смутку: Старі і нові поезії. – К.: Ярославів Вал, 2012. – 64 с

Кадри коричневі,

як у старих фільмах.

Тільки тоді,

коли життя без кольору,

сни стають барвисті і кучеряві!

Ліда Палій

Направду, все пізнається у порівнянні. Отак погортаєш десятки поетичних збірок сучасних українських авторів (не конче молодих), а потім цілком випадково зустрінеш, здавалося б, цілком марґінальну для вітчизняного літературного контексту поетку з діяспори, й уже з перших сторінок (зрештою, починаючи з художнього оформлення обкладинки) розумієш, що це, нарешті, поезія. А все те, що горталося перед цим, є лише заримованим (а більшість навіть цим не переймається) несмаком. Версифікаційни...

Please reload

Please reload

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now