Статті та есеї

архів

Емма і дрозофіли

Отоді-то я і переконався у своїй обраності гіда цього велетенського смітника, де я лише маленька муха, з вибалушеними у невідомо який світ очима. Олесь Ульяненко Нещодавно, подаючи на «Буквоїд» коротку інформацію про перебування Емми Андієвської на Донеччині, вже резюмуючи, я написав, зокрема, про те, що Шевченківський комітет упритул не помічає творчий доробок цієї, без перебільшення, великої письменниці та мисткині; я писав, висловлюючи щирий подив і жаль з цього приводу, згадавши принагідно, але цілком доречно, й ґеніяльного Василя Барку, який встиг померти так і не дочекавшись Національної премії від України. Просте й зрозуміле питання: невже В.Барка не заслужив на таке вшанування? Я пис

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now