Статті та есеї

архів

Олесю Ульяненкові

наші мертві продовжують жити під нігтями

і болять і виблискують так як блищить антрацит

і урчить задоволено прірва як її підгодуєш крихтами

як притулиш до неї серце – одразу воно болить...

Олег Соловей

Олесеві Ульяненкові 8-го травня виповнилося 55 років. Чи помітили в цій країні ювілей одного із найпроклятіших із-поміж усіх нас? Не впевнені. Декілька старих незрадливих друзів – так, усіх інших щось подібне не обходить, як не обходить їх культура Нації в принципі. Тим не менше. Його незмінні та незамінні друзі і шанувальники подбали, аби ювілей виглядав не штучно і просто цікаво, – так, як Улянові і смакувало іще за життя. Так, у межах фестивалю «Книжковий А...

22.03.2017

Собори тануть в голубе,

А я іду, іду по Києву,

Щоб взять і – вишептать тебе,

У чорнім хаосі покинуту.

                  Павло Вольвач

Нове поетичне вибране Павла Вольвача «У Києві» аж надто виразно апелює до топографічної конкретики в сенсі деякої затятости. Прив’язка до Києва у випадку Вольвача є логічною. Йому потрібен конкретний ґрунт, той особистий простір, у який він пустить коріння. Власне, уже пустив, закоренився. Не знаю, наскільки усвідомлено це відбувалося, але у цьому дискурсі коріння – аж надто багато Гр. Тютюнника. Це очевидно, і це багато чого пояснює, – аж до особистої йоржистої та непоступливої вдачі поета у літературно...

Олег Соловей родом из Шахтёрска, который сейчас "под ДНР". Жил и работал в Донецке. Дончанин и по характеру — отвечает на вопросы сурово и нелицеприятно, обращаясь не только к читателю, но и к своим врагам — тем, кто выжил его из Донецка.

"Была иллюзия, что мы можем уберечь Донецк от голодных собак"

Ощущалось ли напряжение между русским и украинским (языками, культурой) в Донецке и Донбассе до войны?

— Думаю, большинство моих земляков будут утверждать, что до войны всё было хорошо и не было никакого напряжения. К сожалению, было.

Как-то в донецком автобусе кондуктор, типичный представитель необъятной мировой лимиты, услышав, что моя знакомая (преподаватель Донецкого универс...

​Донбасу вже років двадцять немає. Донбас пережив Радянський Союз хіба що на пару років, відійшовши у каламутні води небуття на тлі кривавої приватизації, економічної та гуманітарної деградації. Він лишився у спогадах пенсіонерів і у веселих радянських кінострічках; він лежить, запорошений, у старих книжках і безкінечних архівних теках; він і досі ще десь лежить, поступово холонучи та втрачаючи свою актуальність, ніби змертвіла, віддалена в часі та просторі, зірка. Немає Донбасу, забудьте про нього нарешті.

У цьому переконаний український письменник, критик, літературознавець Олег Соловей.
У своїй статті «Donbas Independent» літературознавець звертається до творчості С...

20.07.2013|09:49

у штольні часу відкладається нафта любові –

чорна папороть шахтарських лабіринтів.
                     Сергій Жадан. «Пенсильванські читання»

Для стороннього читача слова поета, винесені мною в motto, є просто словами. Можливо, красивою комбінацією слів, але – не більше. Зрештою, такого читача я можу зрозуміти, хоча, з іншого боку, констатую прикрий факт: такий читач не розуміє поезію Сергія Жадана (з давніших часів починаючи, позаяк ці рядки походять зі збірки «Пепсі» 1998-го року), злизуючи з поверхні хіба що вершки театральности й факультативно-ґротескної поп-культури. Тим часом, автентичний Жадан від...

11.07.2013

Олесь Ульяненко. Пророк: Роман / Олесь Ульяненко. – К.: Український пріоритет, 2013. – 176 с .

​​

​​За чим приходять у цей світ?

Промучитися і мирно померти.

Олесь Ульяненко

Та відчайдушно пролягла дорога

несамовитих. Світ весь – на вітрах.

Ти подолала, доле, слава Богу.

На хижім вітрі чезне й ниций страх.

Василь Стус

Ну от і дочекалися на останній роман Олеся Ульяненка. З одного боку, це радість очікування від узаємнення з черговим текстом улюбленого письменника, а з іншого – якась особлива туга, пов’язана з чітким усвідомленням того, що більше від нього не буде жодних приємних звісток, жодного нового абзацу. Здавалося б, оприлюднений упродовж двадцяти років доробок прозаїк...

29.03.2013

Процюк С. Бийся головою до стіни: Психологічна проза / Степан Процюк. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. – 200 с .

Можете любити своє минуле,

можете його ненавидіти, але

воно повинно завше стояти перед

вашими очима. Потрібно сягнути

повного знання про самого себе.

М.Уельбек. «Залишатись живим»

Степан Процюк продовжує тішити своїх читачів новими творами. Сього разу це дві повісті, об´єднані не лише палітурками, але і вагомими концептами, за посередництва яких письменник успішно витворює химерні візерунки траґікомічних людських узаємнень. Перша повість «Гілочка і Муркотасик», попри те, що є ориґінальним твором, має уважному читачеві про щось нагадати, а саме - про есей «Двадцят...

14.02.2013

Ліда Палій. Дні смутку: Старі і нові поезії. – К.: Ярославів Вал, 2012. – 64 с

Кадри коричневі,

як у старих фільмах.

Тільки тоді,

коли життя без кольору,

сни стають барвисті і кучеряві!

Ліда Палій

Направду, все пізнається у порівнянні. Отак погортаєш десятки поетичних збірок сучасних українських авторів (не конче молодих), а потім цілком випадково зустрінеш, здавалося б, цілком марґінальну для вітчизняного літературного контексту поетку з діяспори, й уже з перших сторінок (зрештою, починаючи з художнього оформлення обкладинки) розумієш, що це, нарешті, поезія. А все те, що горталося перед цим, є лише заримованим (а більшість навіть цим не переймається) несмаком. Версифікаційни...

20.07.2012

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник, літературний критик Олег Соловей.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

Читаю традиційно багато. Я не вмію не читати. До того ж, читання книжок - праця значно приємніша, ніж їх написання. Зрештою, це ще до мене встиг відкрити й озвучити у своєму дебютному романі Мішель Уельбек. До речі, прочитав його найновіший роман «Мапа і територія». Ґонкурівський роман письменника, як і обіцяла французька критика, - виявився цілком на рівні. Задоволення вистачило на декілька вечорів. Нещодавно я хворів три доби і вирішив почитати щось із-поза меж українського світу. Не вагаючись, узяв із полиці два романи Чарльз...

зграя слів і натовп перехожих

таке дахау лишається від цілого покоління...

                                   Сергій Жадан. «Музика для товстих»

Глорифікація літературних дев´яностих

почалася не від сьогодні, однак саме

сьогодні зринула потреба канонізувати

не літпроцес, а історію літпроцесу.

                                   Євген Баран, 2005 р.

Дев´ятдесятники тим і відрізняються,

що ніколи не трималися купи.

Саме вони виявилися найменш

пристосованими до нових умов - до умов

виживання. Одиниці з нас лишилися в

«л...

Please reload

Please reload

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now