Статті та есеї

архів

Забудьте про Донбас, його немає, – письменник Олег Соловей

​Донбасу вже років двадцять немає. Донбас пережив Радянський Союз хіба що на пару років, відійшовши у каламутні води небуття на тлі кривавої приватизації, економічної та гуманітарної деградації. Він лишився у спогадах пенсіонерів і у веселих радянських кінострічках; він лежить, запорошений, у старих книжках і безкінечних архівних теках; він і досі ще десь лежить, поступово холонучи та втрачаючи свою актуальність, ніби змертвіла, віддалена в часі та просторі, зірка. Немає Донбасу, забудьте про нього нарешті. У цьому переконаний український письменник, критик, літературознавець Олег Соловей. У своїй статті «Donbas Independent» літературознавець звертається до творчості Сергія Жадана, який н

Donbas Independent

20.07.2013|09:49 у штольні часу відкладається нафта любові – чорна папороть шахтарських лабіринтів. Сергій Жадан. «Пенсильванські читання» Для стороннього читача слова поета, винесені мною в motto, є просто словами. Можливо, красивою комбінацією слів, але – не більше. Зрештою, такого читача я можу зрозуміти, хоча, з іншого боку, констатую прикрий факт: такий читач не розуміє поезію Сергія Жадана (з давніших часів починаючи, позаяк ці рядки походять зі збірки «Пепсі» 1998-го року), злизуючи з поверхні хіба що вершки театральности й факультативно-ґротескної поп-культури. Тим часом, автентичний Жадан відбувається в інших вимірах, являючи уважному читачеві дискретні, але

Вселенський жах районного масштабу

Олесь Ульяненко. Пророк: Роман / Олесь Ульяненко. – К.: Український пріоритет, 2013. – 176 с . ​​ ​​За чим приходять у цей світ? Промучитися і мирно померти. Олесь Ульяненко Та відчайдушно пролягла дорога несамовитих. Світ весь – на вітрах. Ти подолала, доле, слава Богу. На хижім вітрі чезне й ниций страх. Василь Стус Ну от і дочекалися на останній роман Олеся Ульяненка. З одного боку, це радість очікування від узаємнення з черговим текстом улюбленого письменника, а з іншого – якась особлива туга, пов’язана з чітким усвідомленням того, що більше від нього не буде жодних приємних звісток, жодного нового абзацу. Здавалося б, оприлюднений упродовж двадцяти років доробок прозаїка є доволі велики

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now